Лікар радить, консультує, інформує

 

НАШ ЛІКАР

 

 

 

Павлій Валентина Петрівна - старша медсестра

Стаж роботи: 31 рік

В халаті білім, як сніжок на полі,
Мов блискіт лебединого пера,
Вітаючись привітно, у садочку
Іде по коридору медсестра.
Всміхається довкола і до неї,
Біжить малеча  привітатись.
І біль зникає, лиш рука торкнеться
До ніжного дитячого чола.
Турботлива медсестра
Про здоров'я наше дбає.
Гріє носики малятам,
Як ростуть, спостерігає.
Будьте впевнені, батьки,
Здорові ваші малюки.

 

 

Обережно кір! 

 

Кір — це інфекційна хвороба, збудником якої є вірус. Найчастіше  хворіють діти без щеплень, які відвідують дитсадки й школи. Але дорослі та підлітки, яким не робили вакцинацію, також можуть захворіти.

Вірус кору дуже легкий і може розноситися потоком повітря, тому заразитися можна, перебуваючи в одному приміщенні з хворим. Але швидко гине в зовнішньому середовищі і не передається через побутові предмети (постіль, одяг) або третіх осіб, які контактували з інфікованими.

На кір хворіють лише люди, і зараження відбувається тільки від людини до людини.

Перші півроку після народження дитина має материнський імунітет від кору, але ближче до року він слабшає і необхідна вакцинація. Якщо ж мати дитини не хворіла й не робила щеплення, дитина імунітету не матиме.

Основні симптоми

Зазвичай на кір хворіють один раз. Повторні випадки трапляються вкрай рідко.

«Заразитися може будь-яка людина, що не має імунітету. Симптоми кору: висока температура, нежить, кашель, висип, іноді блювання й пронос. Часто ускладнюється пневмонією та може викликати ураження головного мозку», — повідомляє МОЗ.

Вірус кору послаблює імунітет і знижує здатність організму боротися з іншими хворобами. Від моменту зараження до захворювання минає від 7 до 21 дня. Це прихований період хвороби.

У період захворювання починається висока температура, сильний головний біль, нежить, відсутність апетиту й слабкість. Потім — нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, інколи гнійні виділення). Рожеві крапкові висипання з’являються на другий-третій день. На слизовій оболонці ясен, щік та губ — білуваті цятки. Їх можна побачити ще до появи висипу на тілі.

 

На 4-5 день хвороби на шкірі голови, обличчі, за вухами з’являється висип, пізніше розповсюджується на тіло, руки й ноги. Зазвичай виглядає як дрібні рожево-червоні цятки і пухирці, що поступово перетворюються на більші плями. У цей період стан хворого може погіршуватися. Висип зникає у зворотньому з появою порядку. Відтак стан хворого починає покращуватися.

Профілактика та лікування

Основним способом профілактики є вакцинація, яка і забезпечує захист від кору. В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб — кору, епідемічного паротиту та краснухи. Вакцину закуповує Міністерство охорони здоров’я через міжнародні закупівлі ЮНІСЕФ за бюджетні кошти. Останнім часом батьки дедалі частіше відмовляються від вакцинації дітей.

Якщо ж дитина чи доросла людина захворіла, хворого обов’язково ізолюють, а також роблять дезінфекцію приміщення. Якщо дитина хворіє без ускладнення, лікування можна проходити вдома, дорослих зазвичай госпіталізують.

Висип не лікують. Спочатку тіло вкривається висипаннями повністю, стає червоною плямою, згодом висип зникне. Розчісувати його не можна — можуть утворитися рани. Лікарі радять також не мочити і не розтирати висип. Поки він не зійде, варто залишатися в ліжку.

 

Дифтерія

 

Дифтерія– це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і носоглотки, а також, в окремих випадках, шкіри в місцях пошкоджень. Дане захворювання може призвести до летального випадку. Основний прояв – поява фібринозних плівок сіруватого кольору на поверхні мигдалин і слизових оболонках ротоглотки.

Для дифтерії у дітей, як і для багатьох інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, характерна переважно зимова сезонність.

Основний шлях передачі збудника – повітряно-крапельний. У рідкісних випадках інфекція передається контактно-побутовим шляхом. Інкубаційний період коливається від 2 до 7 днів (в середньому 3 дні). Особи, які не імунізовані проти інфекції, можуть захворіти в будь-якому віці.

Основні причини дифтерії у дітей полягають у відсутності вакцинації за віком.

Симптоми дифтерії у дітей дуже різноманітні і залежать від локалізації інфекційного процесу.

Ознаки дифтерії носа

При виникненні даної форми відбувається ураження носових ходів. З них виділяється кров’янисте відокремлюване. При детальному обстеженні, на крилах носа з’являються ділянки тонкої скоринки. Перші ознаки дифтерії носа з’являються швидко.

Симптоми дифтерії ротоглотки

Дифтерія ротоглотки – найчастіша форма захворювання. Характеризується появою щільних фібринозних плівок на мигдалинах, які дуже складно знімаються шпателем. Для захворювання даної форми також характерні такі симптоми дифтерії, як поява запального процесу ротоглотки, підвищення температури тіла до 38.3-38.9°C, тахікардія, загальна слабкість.

Ознаки дифтерії гортані

Дифтерія гортані є однією з найнебезпечніших форм дифтерії по виникненню ускладнень. У пацієнтів з’являються наступні ознаки дифтерії – висока температура тіла (39.4-40°C), загальна слабкість, сильний кашель, осиплість і втрата голосу, дихальні розлади.

Дифтерія шкіри у дітей

В основному характерна для осіб, які не дотримуються правил особистої гігієни. Практично будь-яка ділянка шкіри може бути інфікована дифтерійною паличкою. У місці зараження відбувається запалення дерми з утворенням сіруватого нальоту, виразок, рани не загоюються.

Профілактика

Профілактика дифтерії включає 4 головних аспекти: імунізація населення, ізоляція заражених пацієнтів, повідомлення про спалах захворювання в управління охорони здоров’я.

В даний час імунізація населення – це найефективніший спосіб запобігти виникненню дифтерії. Імунізація проводиться введенням вакцини проти дифтерії, коклюшу, правця (АКДП) в 3 етапи:

-перша вакцинація в 3 міс;

-друга вакцинація в 4.5 міс;

-третя вакцинація в 6 міс.

Далі проводиться ревакцинація населення:-

перша – в 18 міс;

-друга – в 7 років;

-третя – в 14 років.

Пацієнти, хворі на дифтерію, повинні бути ізольовані протягом 1-7 днів. Ізоляція хворого припиняється після заключної дезінфекції та одноразового негативного результату бактеріального дослідження слизу із рота.

Враховуючи те, що дифтерія має дуже короткий інкубаційний період, проводиться виявлення і спостереження за особами, які контактували з хворим. З метою профілактики їм призначається семиденний курс антибактеріальної терапії.

Дані заходи необхідні для відстеження потенційних вогнищ інфекції, а також сприяють складанню більш достовірної інформації про характер вогнища виникнення дифтерії.

 

 

 

Старша медична сестра здійснює щоденний контроль за станом здоров’я вихованців, проводить загартовуючі процедури.

 

 

 

 

 

Як уберегти дитину від застуди ?
 
 До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
 
 1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
 
 2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
 
 3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
 
 4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
 
 5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
 
 6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
 
 7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
 
 8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
 
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.                                  

 

 

 

 

"Екологія родини - здоров'я дитини"

Екологічна культура формується у дошкільному віці, коли діти ознайомлюються з особливостями навколишнього середовища. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малюків, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично-спрямованих почуттів у ставленні до природи.

Основу екологічної культури становлять елементарні знання про природу:

- орієнтування у найближчому природному середовищі;

- усвідомлення життєво необхідних потреб живих істот в умовах існування;

- ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв'язки живої природи, значення її в житті людини.

Пізнання дітьми природи відбувається під час активної діяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до її об'єктів, збереження та створення умов для їх нормального співіснування.

Отже, вже з дошкільного віку дітям можна і необхідно прищеплювати любов до навколишнього середовища, вміння оберігати «зелених друзів» та примножувати багатства. Ось чому на перший план виходить така галузь педагогіки, як екологічне виховання взагалі та дошкільників зокрема.

Екологічне виховання - це цілеспрямоване формування у людей різного віку екологічного мислення, екологічних, моральних, правових поглядів на природу і місце в ній людини. Його мета - формування особистості, здатної вільно орієнтуватися в природоохоронній ситуації .

Перед педагогами стоїть завдання - виховати підростаюче покоління у традиції гармонійного співіснування з природою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності.

Екологічне виховання дошкільників, як відомо, ґрунтується на засвоєнні дітьми системи знань про природу, про існуючі в ній зв'язки і Залежності, на усвідомленні впливу діяльності людини на природу. Але щоб виховати у дітей гуманне ставлення до природи, важливі не лише знання, а й виховання гуманних почуттів, позитивного досвіду у спілкуванні з природою. В.Сухомлинський наголошував на необхідності вводити малюка в навколишній світ природи так, щоб кожний день він відкривав в ньому для себе щось нове, щоб ріс дослідником, щоб кожен крок його був мандрівкою до живих джерел природи, облагороджував серце і загартовував волю.

Саме на це й слід спрямовувати свою роботу батькам та педагогам.

Під керівництвом батьків і педагогів розвиваються притаманні дітям любов, потяг до природи, виховуються почуття співпереживання, що є необхідною основою формування особистості.

У процесі формування усвідомленого дійсного уявлення дітей про природу провідна роль належить дорослим - батькам, вихователям, які виступають не лише як носії знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. Тому першочергове завдання дорослого - організувати діяльність дітей так, щоб шляхом самостійних відкриттів, вирішенням проблемних завдань вони одночасно оволодівали не лише новими знаннями, а й уміннями, навичками їх застосування. Види діяльності дітей, які забезпечують повноцінне засвоєння екологічних знань та їх застосування, досить різноманітні: гра, трудова, пізнавальна та творча діяльність. Саме цей блок дає можливість дорослому на практиці застосовувати засвоєні дітьми знання:

- створення умов для життєдіяльності живої істоти;

- вирощування рослин та догляд за тваринами;

- надання не лише конкретної допомоги живій істоті, але й виправлення наслідків негативних впливів на живий об'єкт, середовище;

- збереження при взаємодії з природою цілісності живого організму, середовища;

- шанобливе ставлення до природи, екологічно грамотне вирішення проблемних ситуацій, які виникають.

Формуючи гуманне ставлення до природи, необхідно виходити із наступного: головне, щоб дитина розуміла, що природа і людина взаємопов'язані, тому турбота про природу і є піклуванням про людину, її майбутнє, а те, що завдає шкоди природі - завдає шкоди і людині. Ось чому постають сьогодні у нерозривній єдності екологія і валеологія. Саме «природні умови здоров'я» є складовою частиною або однією із наскрізних ліній валеологічної освіти в дошкільному осередку. І охоплюють вони весь дошкільний вік, починаючи з раннього.

Поміж факторів, що впливають на виховання дітей у сім'ї, чільне місце займають природа і побут.

Поняття «природа» - містке і багатогранне. Без природи життя неможливе. Природа без людини обійтися може, а людина - ні. Це - аксіома. Виховання без природи теж немислиме. Це положення знайшлo своє обґрунтування в науковій педагогіці, зокрема щодо її використання у вихованні дітей. З давніх-давен таку позицію займає українська етнопедагогіка. Про це свідчить велика кількість українських народних прислів'їв і приказок, загадок, притч, казок, оповідань про природу.

Прекрасна територія, родюча земля, багатство вод, м'який, теплий, клімат - ось основна матеріальна, духовна, культурна і педагогічна перевага України. Схильність сприймати виховний вплив природи закладена в кожній людині генетичне, що зумовлено її споконвічним зв'язком з природою.

Поліфонічність природи в людському житті визначає її функціональну багатоаспектність в підході до виховання дітей в сім'ї. Однак останнім часом серед батьків і вчителів чомусь набув поширення однобічний погляд на природу - тільки як на засіб милування та естетичних насолод. Насправді ж її педагогічний вияв значно ширший. Поняття «природа» включає в себе різні педагогічні поняття:

- наявні від народження нахили та здібності дитини, тобто головні властивості її організму, духу та розуму;

- вплив довкілля - клімату, географічного положення, атмосферних перепадів, ландшафту, збіг різних обставин, соціального становища, харчування, місця проживання;

- дію духовної сфери - родинно-побутової культури, освіченості батьків, релігії, мальовничості пейзажів та краєвидів.

Постійний контакт з природою приводить дитину до засвоєння понять, слів, речень і вироблення зв'язного мовлення. Природа збуджує у дітей уяву, вчить логічно мислити на основі зіставлення наявних у навколишньому світі предметів і явищ, пізнання їх причин і наслідків, користі та шкоди, простору і часу. Земля, Сонце, Вода, Небо, Повітря, Життя рослинного і тваринного світу закликають до спостережень, плекають допитливість, творчу винахідливість, емоційну насолоду і трудову снагу, морально облагороджують кожну людину. Природа є джерелом добра, її краса справляє величезний вплив на духовний світ людини.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ

Педагогічні ситуації

І. Поки мама розмовляла зі знайомою, 4-річний син зірвав на клумбі квіти. Мати сварить його. Малюк плаче. Запитання до батьків:

1. Проаналізуйте поведінку дитини та матері: чи відповідає реакція матері вчинку дитини.

2. Чи дійсно вчинок дитини був упередженим. Обґрунтуйте свою думку. Якими могли бути причини вищевказаного вчинку 4-річної дитини?

II. Весна «заполонила» все подвір'я сонцем, світлом! Подвір'я сьогодні схоже на мурашок - стільки людей. Новосели приводять до порядку територію.

Працюють лише дорослі. Діти від п'яти до семи років і старші зайняті своїми справами. Працюють їхні мами, тата, бабусі та дідусі.

- Який з нього працівник? Він і лопату ще тримати не вміє! - говорить батько шестирічного Сашка.

А ось тато п'ятирічного Андрійка доручив сину підносити кілочки, потримати шнур. Його друзі Сергійко та Наталочка очищують ґрунт від каміння.

Запитання до батьків:

1. В чому полягає виховне значення праці дітей для інших?

2. Чи залучаєте ви дитину до участі у суспільно-корисній праці? Покажіть це на прикладах.

III. Якось під час осінньої прогулянки мама з шестирічним Максимом та його друзями натрапили на галявину, навкруги якої росли молоді сосни. Але найдивовижнішою була посеред галявини самотньою береза з білосніжним стовбуром і майже недоторканими осіннім подихом листочками. Мама порівнює:

- Точно як у тій пісні: «А в полі береза стояла».

Взимку вони знову навідалися на ту ж саму галявину. Дуже цікаво було дізнатися, що стало з самотньою берізкою. Зараз тут усе зовсім інакше. Білосніжна пелена аж вбирає очі і на її тлі берізка: срібний стовбур і гілочки такі тоненькі, наче вправний художник вивів їх кінчиком пензля на білому папері.

Милуються красою дерева здалеку: до берізки не підійти, снігу по пояс!

Навесні мати з сином і його друзями знову біля своєї берізки. Вона все та ж, але виглядає зовсім інакшою. Діти це підмічають:

- Тепер вона зовсім не сумна.

- Вона наче в мережевому наряді.

- А стовбур такий самий .

- Пам'ятаєте, взимку ми не змогли підійти до нашої берізки і стояли, неподалік! - згадує Максим, погладжуючи стовбур, і раптом, подивившись вгору, дивується: «А небо, небо яке блакитне».

Підійшли ближче, крізь мереживо молодих листочків берези небо і Справді виглядає прозоро-блакитним.

Запитання до батьків:

1. У чому виховне значення таких прогулянок?

2. Чи використовуєте ви найближче природне оточення для формування у дитини любові до природи, рідного краю?

3. Як це здійснюєте?

IV. Мама і донька повільно йшли тихою вулицею, прогулюючись. Мама тримала дівчинку за руку, та кожна з них була сама по собі. Донька, щоправда, робила спроби «зав'язати» з мамою розмову:

- Подивись, мамусю, які у дерева великі руки.

Мама нічого не відповідала, а донька вже розглядала великий камінь, що лежав на узбіччі.

- Ці дірочки - камінцеві очі, так? Він через них бачить?

- Чого ти, Марійко, тільки не вигадуєш. Поки гуляєш з тобою, стомишся більше, ніж від будь-якої роботи. Іди спокійно.

Марійка підкорилась, ішла спокійно і вже не бачила ні «камінцевих очей», ні «рук дерев».

Запитання до батьків:

1. У чому педагогічна цінність спільних прогулянок батьків з дітьми?

2. Як їх організувати і провести так, щоб вони мали пізнавальну і виховну користь?

3. Чи ефективна прогулянка матері з дочкою в описаній ситуації? Обґрунтуйте свої судження.

V. Розповідь п'ятирічного хлопчика:

«Коли ми переїхали до нового будинку, на п'ятий поверх, бабуся подарувала мені котика. Він у нас пожив-пожив, а потім мама вигнала його з дому, і великі хлопчаки його вбили. Я його поховав біля муру, мама сказала: «Не плач. Я куплю тобі шаблю і гвинтівку».

Запитання до батьків:

1. Дайте оцінку вчинку матері.

2. Які негативні риси характеру можуть проявитися у дитини під впливом таких вчинків дорослих?

3. У чому пізнавальне і виховне значення спілкування дітей з тваринами?

4. Яких тварин можна тримати вдома?

VI. Якось вихователька попросила дітей розповісти, як вони допомагають батькам у вихідні дні. Діти розповіли багато цікавого, а Михайлик сидів і мовчав.

На запитання виховательки, як він допоміг вдома мамі, хлопчик відповів:

- Я хотів допомогти мамі полити квіти на балконі, а тато сказав: “Не твоє це діло, в жіночі справи не лізь”.

Запитання до батьків:

1. Як ви розумієте заяву батька?

2. Якої шкоди справі виховання синів завдають подібні заяви батьків?

VII. Мати вранці проводжає сина у дитячий садок. Закінчився дощик і виглянуло сонечко. Все навколо сповнене гармонією кольорів і форм.

- Поглянь-но в калюжку, що ти бачиш? - Звертається вона до хлопчика.

- Сонечко! - відгукується він.

- А який віршик про сонечко ти знаєш? Дитина пригадує і декламує маленький віршик.

- Яке чудове сьогодні небо - синє, без жодної хмаринки, воно здається бездонним, - каже мати сину.

- До чого прекрасні віти квітучої вишні, - продовжує вона. - Кожна квіточка тендітна і не схожа на іншу. У японців квіти сакури, квітучої вишні, вважаються символом краси. Ану лиш, придивися до цих двох квіточок. Яка з них тобі подобається найбільше?

Запитання до батьків:

1. Чи може у дитини естетичне сприйняття виникнути саме по собі?

2. З якою метою мати постійно звертає увагу сина на красу природи, довкілля?

3. Як би ви використали прогулянку для пробудження у дитини естетичних почуттів, вміння бачити і розуміти красиве.

 

 

Увага ГРИП! Інформація для роздумів    

Що таке грип у дітей?

  • Грип - це гостре інфекційне захворювання, що викликається респіраторними вірусами ..
  • Грипу підвержені як дорослі, так і діти. Але саме діти, як правило, починають хворіти першими, випереджаючи дорослих. Тому фахівці часто називають дітей "індикаторами" підйому захворюваності на грип або іншими респіраторними хворобами.
  • Найбільшому ризику заразитися піддаються діти, які відвідують організовані колективи (ясла, дитячі садки, школи)


Як діти заражаються грипом?

  • Вдихаючи повітря з найдрібнішими крапельками слини і мокротиння, які виділяються хворими при кашлі та чханні.
  • При контакті з хворими дітьми: граючи з ними, обмінюючись олівцями, користуючись загальним посудом.

 

Як грип проявляється у дітей?

  • Початок захворювання раптовий, з високою інтоксикацією. Дитина стає млявою, скаржиться на сильний головний біль і загальну слабкість. У неї висока температура, що досягає 40 С, озноб і лихоманка
  • Не пізніше 2-3-го дня хвороби до симптомів інтоксикації приєднуються нежить, біль у горлі, сухий кашель.
  • У деяких дітей захворювання грипом може супроводжуватися болем у животі та блювотою.

Що робити, якщо дитина захворіла?

  • Укласти в постіль в окремій кімнаті або, принаймні, відгородити його ліжко ширмою або фіранкою.
  • Викликати лікаря - тільки він зможе оцінити ступінь тяжкості захворювання і призначити правильне лікування!
  • До приходу лікаря дитину потрібно вкрити, напоїти гарячим трав'яним або ягідним чаєм. Якщо у неї немає алергії, то можна додати в чай ​​мед.

 

Чим небезпечний дитячий грип?

  • У дітей після грипу часто виникають такі ускладнення: синусити, отити, пневмонії.
  • Серцево - судинні захворювання
  • Захворювання центральної нервової системи.
  • Потрібно негайно звернутися до педіатра, якщо: у дитини три або чотири дні тримається висока температура; дитина каже, що йому важко або боляче дихати, вона скаржиться на вушний біль або на сильний кашель.

 

 Чи можна попередити грип у дитини?

  • Краще грип не лікувати, а попереджати!
    Для профілактики грипу та ГРВІ потрібно протягом усього року зміцнювати організм дитини.
  • Дотримуватися режиму дня, що включає прогулянки на свіжому повітрі, а також збалансований раціон харчування з врахуванням індивідуальних особливостей дитини.

·         Проводити загартовування, масажі, лікувальну фізкультуру або фізіотерапевтичні процедури, рекомендовані лікарем. 
Мета профілактики - зміцнення захисних сил організму дитини!

  • Щеплення  від грипу - найбільш ефективний засіб захисту. Це підтверджують цифри: вакцинація в осінній період допомагає вберегтися від грипу в 70-100% випадків.
  • Вакцинація дітей, схильних до алергічних реакцій і маючих хронічні захворювання, проводиться за спеціальними методиками і під суворим наглядом фахівців. Перед щепленням необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб переконатися, що дитина здорова!

 Увага!!!

  • Підвищення температури тіла - захисна функція організму, спрямована на боротьбу зі збудником захворювання, тому не слід зловживати жарознижувальними препаратами, якщо температура не перевищує 38-38,5 С.
  • Всі ліки дитині повинен призначати тільки лікар!
  • Всі "домашні засоби" слід застосовувати тільки за схваленням медичних працівників!
  • Під час лікування дуже важливо приймати якнайбільше ридини - соків, мінеральної води, морсів, і т.п.
  •  Необхідно скоректувати харчування хворого: в ньому має бути більше продуктів, багатих вітамінами і мікроелементами (у т.ч. овочів і фруктів), а також кисломолочних продуктів із збільшеним вмістом біфідо- і лактобактерій.
  • Не потрібно заперечувати, якщо лікар рекомендує дитині лікування в стаціонарних умовах.
  • Необхідно захистити від грипу інших членів сім'ї.
  • Тим, хто ще не захворів, слід приймати препарати для профілактики, дотримуватися правил особистої гігієни, частіше провітрювати приміщення, а при контактах з хворими на грип та ГРВІ - обов'язково носити одноразову маску!

 

 

 

Поліомієліт, симптоми поліомієліту
 
Що таке поліомієліт?
Поліомієліт - інфекційне захворювання з ураженням центральної нервової системи. Деякі переносять хворобу у легкій формі (наприклад, спостерігається короткочасний пронос, катар верхніх дихальних шляхів), інші - у важкій, аж до паралічу нижніх і верхніх кінцівок, в гіршому випадку може наступити смерть від паралічу дихальних м'язів. Поліомієліт найчастіше хворіють діти у віці від року до п'яти років, але можуть захворіти і дорослі. Раніше поліомієліт був дуже поширений, але з 1960 р. проводиться вакцинація поліомієліту.
Симптоми поліомієліту
Підвищена температура.
Болі в кінцівках.
Порушення функцій шлунка і кишечника.
Порушення свідомості.
Ригідність шийних м'язів.
Млявий параліч нижніх і верхніх кінцівок без порушення чутливості.
 
Причини поліомієліту
Існує три типи вірусів поліомієліту, які виділяються з випорожненнями інфікованої людини і залишаються життєздатними до трьох місяців. Вірус потрапляє в організм через воду і харчові продукти, що не пройшли термічну обробку. Вірусоносіями можуть бути і комахи. Однак 90-95% інфікованих не хворіють. Вони стають несприйнятливі до цієї інфекції, тому в їх крові утворюються антитіла. Захворюванню сприяють фізичне і емоційне перенапруження, загальне ослаблення імунітету.
Лікування поліомієліту
Лікування проводиться в лікарні. Призначаються заспокійливі, знеболюючі і сечогінні засоби, а також иммунноглобулин. Можна відразу зробити щеплення і прискорити утворення антитіл. При своєчасній вакцинації прояв симптомів захворювання буде ослаблено.
Необхідно вчасно зробити щеплення! Поліомієліт - інфекційна хвороба, тому про кожному випадку захворювання треба інформувати органи охорони здоров'я. У Латвії щеплення від поліомієліту роблять грудним дітям.
При підозрі на поліомієліт (болі в ногах і слабкість) необхідно відразу звертатися до лікаря, особливо, якщо були контакти з хворими на поліомієліт.
Лікар діагностує хворобу за характером паралічу, температурі тіла пацієнта і за зміни мозкової рідини (після виконання люмбальної пункції). Збудника хвороби можна встановити з аналізу калу.
 
 
Перебіг хвороби
Інкубаційний період триває близько 10 днів. Перші симптоми захворювання схожі на грип. На початковій стадії іноді виникають порушення функцій шлунка і кишечника. Через три дні температура знижується, потім знову раптово підвищується, з'являється занепокоєння, посилюється потовиділення, людина може втрачати свідомість, може з'явитися запалення мозкової оболонки, розвивається параліч (частіше м'язів ніг і рук). Можливе порушення дихання і кровообігу. Тривалість паралічу від декількох годин до 2-3 днів. Хвороба може припинити прогресувати на будь-якій стадії. При інтенсивному лікуванні наслідки можуть бути незначними. Найчастіше залишається атрофія м'язів, контрактура рук і ніг, деформація хребта.

 

Небезпечний поліомієліт?
Небезпечні ускладнення поліомієліту - центральний параліч дихання, параліч ковтальних м'язів, висхідний параліч (запалення нервів спинного і головного мозку). Ці ускладнення часто призводять до смерті. Відновлення паралізованих кінцівок можливо при застосуванні лікувальної гімнастики (час відновлення від півроку до півтора років).
Профілактика поліомієліту
Кращий профілактичний засіб поліомієліту - вакцинація (ослаблені збудники хвороби приймаються перорально).

 

 

 

 

ЗАГАРТУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ:

 
ЗАГАРТУВАННЯ ПОВІТРЯМ
 
- повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
 
- повітряно-сонячні ванни на прогулянках. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно вдягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їй вільну
рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);
 
- сон на повітрі (якщо є умови);
 
ЗАГАРТУВАННЯ ВОДОЮ
 
- обтирання. Початкова температура води - 38 -40 °С, у  подальшому її знижують до 26 - 24 °С.;
 
- обливання . Загартуванню сприяє обливання стоп як самостійна процедура і в комплексі з ходінням босоніж по підлозі, холодному та гарячому піску. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці во-
дою з поліетиленових пляшок);
 
- купання ( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках, у відкритих водоймах разом з батьками);
 
- ходьба по вологому килимку, змоченому в сольовому  розчині.
 
ЗАГАРТУВАННЯ СОНЦЕМ
 
- Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонці. Украй обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.
 
- Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).
 
- Приймати сонячні ванни найкраще вранці, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.
 
- Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.
 
- Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 Сْ.
 
 Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.
 
- Рекомендується не перебувати на сонці в повній нерухомості.
 
- Для попередження перегріву та сонячного удару дітям обов'язково потрібно надівати білі панами або хусточки.
 
 
ЗАНЯТТЯ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
 
 - Улітку, як і взимку, заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди, в залежності від того, збільшувати або зменшувати навантаження.
 
- Улітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повинні бути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.
 
РАНКОВА ГІМНАСТИКА
 
- Улітку ранкову гімнастику слід обов'язково проводити на повітрі.
 
- У теплу погоду діти мають виходити на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.
 
- Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.
 
- У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.
 
ІГРИ
 
- спортивні (бадмінтон, городки , ігри з елементами футболу та баскетболу).
 
- рухливі (ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзаннямі лазінням; з киданням і ловінням предметів; зі стрибками; на орієнтування у просторі).
 
Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня
- під час ранкового прийому: одну-дві гри малої та середньої рухливості;
 
- на прогулянках у першу і другу половину дня:  на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості. При цьому першу гру розпочинають через10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов, а останньою проводять  малорухливу гру;
 
- увечері (після 17.00 - 18.00): одну-дві гри малої тасередньої рухливості;
 
- під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати в другій половині дня.
 
- при поясненні гри не можна садовити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає малюкам бачити вихователя, тому вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.
 
- рольові ;
 
- народні.    

 

 

Прийоми для зняття стресу  

 

      Стресовий стан є сигналом, попередженням, що варто зупинитися, застосувати метод зняття напруження і позбутися негативних переживань. Якщо свідомість людини не може нейтралізувати негативні переживання, вони переходять на підсвідомість, а потім на тілесний рівень, провокуючи виникнення захворювань.

      Для зняття стресових і невротичних станів можна використовувати такі прийоми:

  1.  Лобно-потилична корекція. Одну долоню покладіть на потилицю, іншу – на чоло. Закрийте очі і подумайте про якусь негативну ситуацію. Зробіть глибокий вдих-видих. Уявіть подумки цю саму ситуацію ще раз, але тільки в позитивному аспекті, обміркуйте й усвідомте те, як можна було б дану проблему вирішити. Після появи своєрідної «пульсації» між потиличною і лобною частиною самокорекція завершується  глибоким вдихом-видихом. Вправа виконується від 10 до 30 хвилин.
  2.  Вправа для емоційного напруження. Стисніть пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Роблячи видих спокійно, не кваплячись, стискайте кулак із зусиллям. Потім, послаблюючи кулак, зробіть вдих. Повторіть вправу п’ять разів. Виконання вправи із закритими очима повоює ефект. Вправу слід виконувати двома руками одночасно.
  3.  Постукування.  Зробіть масаж у ділянці вилочкової залози у формі легкого постукування 10-20 разів круговими рухами зліва направо.
  4.  Ахілл. Легенько вщипніть обома руками ахіллові сухожилля, потім погладьте підколінні сухожилля декілька разів, ніби відкидаючи в сторони.
  5.  Масаж вух. М’яко розправте і розтягніть руками краєчки вух угору – назовні від верхньої частини до мочки п’ять разів. Промасажуйте діяльну за вухом униз до ключиці – п’ять разів.
  6.  Методика стирання негативної інформації з памяті.  Сядьте й розслабтеся. Закрийте очі. Уявіть перед собою чистий аркуш паперу, олівці, гумку. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку треба забути. Це може бути реальна картинка, образна асоціація, символ тощо. Подумки візьміть гумку і послідовно «витирайте» з аркуша паперу цю негативну ситуацію доти, доки з аркуша не зникне картинка. Відкрийте очі. Зробіть перевірку. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку і «витирайте» її до повного зникнення. Через якийсь час вправу можна повторити.

 

Загартування

 

 

 

Будьте здорові!!!