Сторінка батьків

  

 

Ми поважаемо батьківські турботи.

Бажаємо успіхів їм у роботі.

Вони знаходять кошти й час,

Не забуваючи про нас.

 Купляють штори, посуд, іграшки, палас,

Фруктами і овочами допомагають

У фонд садочка кошти теж збирають.

Погляньте яка велика-велика родина

Тут можна побачить щасливих і доньку і сина.

З нами поруч - й тата, й мами,

Ми пишаємось батьками!

 

 

 

Пам'ятка для батьків з охорони життя та здоров'я дитини

І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

 

1. Батьки повинні протягом року:  

- віддавати дитину в руки вихователя;

- не дозволяти забирати дитину неповнолітнім дітям, незнайомим особам, особам, які знаходяться в нетверезому стані;

2. Не залишати в доступному місці сірники, вогнепальну зброю, колючі та ріжучі предмети, ліки.

3. Не дозволяти користуватися електричними приборами.

4. Не торкатися руками незнайомих предметів.

5. Оберігати дітей від укусів собак, кішок.

6. Оберігати дітей від отруєння рослинами, грибами, ягодами.

7. Під час купання в водоймищах не залишати дітей без нагляду дорослих, вчити їх плавати, знайомити з правилами поводження на воді..

8.Знайомити й дотримуватися правил дорожнього руху, визначати безпечні від руху транспорту місця для катання на велосипеді, для ігор з м’ячем.

 

ІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО -ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ

 

Необхідно:  

1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановлених місцях та підземних переходами.

2. Не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами.

3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду.

4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.

5. Не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги.

6. Не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя.

7. Не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.

8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

 

ІІІ. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ БАТЬКІВ

 

1. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.

2. Під час перебування у лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.

3. Не розводьте у лісі багаття під час посухи: при виникненні необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею.

4. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.

5. Для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

6. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

7.Дітям дошкільного віку дозволяється купатися у водоймі тільки з батьками.

 

ІV. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ДИТЯЧИХ ПУСТОЩІВ З ВОГНЕМ

  Необхідно виконувати такі правила пожежної безпеки:

1. Зберігати сірники в місцях, не доступних дітям.

2. Не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо.

3. Не дозволяти дітям користуватися газовими приладами.

4. Тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо).

5.Не допускати перегляду телепередач дітьми без догляду дорослих.

6. Не залишати малолітніх дітей без догляду.

7. При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном 101.

 

V.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ

 

 

1. Не залишати дітей одних, навіть на короткий час.

2. Навчайте дітей користуватися дверним вічком.

3. Не дозволятйе відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.

4. Не дозволяйте дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.

5. Вчіть користуватися телефоном для виклику службу 101, 102, 103, 104.

6. Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними.

7. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами..

8. Забороняйте користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми.

9. Вчіть дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.

10. Не дозволяйте дражнити тварин. Слід попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до „ друзів наших менших”.

11. Постійно оглядайте дитячу кімнату, щоб до неї не потрапили небезпечні предмети. Постійно спостерігайте за іграми дітей.

12.Не дозволяйте самостійно коритуватись комп'ютером, тим більше переглядати сайти, фільми, призначені не для дітей (жахи, насилля тощо). Бережіть нервову систему вашої дитини.

 

Пам'ятка на випадок воєнних дій

 

Страшно, коли біля твого дому стріляють та ведуться бойові дії. Зазвичай, люди губляться та лякаються, а що робити не знають.

 

1. Якщо стрільба застала на відкритому місці, потрібно відразу ж лягати на землю і постаратися відповзти за найближче укриття (автомобіль, сміттєвий бак, кут будинку). Робити це можна тільки якщо ви не перебуваєте безпосередньо на лінії вогню. Повзти потрібно щільно притиснувшись до землі, використовуючи по черзі ноги для поштовхів корпусу, а руки для його підтягування.

При цьому потрібно весь час оглядатися (але не піднімаючи голови), щоб не виповзти безпосередньо до стріляючих. Коли мети досягнуто, переконайтеся, що поруч немає великих вітрин та інших скляних об'єктів: осколки можуть завдати серйозні травми, аж до смертельних.

2. Бігти, коли почалася стрілянина, не рекомендується, адже це може привернути увагу стрільців, які шукають цілі у своєму полі видимості і особливо не розмірковують, противник перед ними або мирний житель. Лежати потрібно до тих пір, поки стрільба не вщухне, а постріли не лунатимуть ще досить довгий час (мінімум 5 хвилин). Також сигналом до підйому може бути команда силовиків або військових.

3. Де б ви не лежали, на лінії вогню або за укриттям, потрібно зафіксувати своє положення в максимально безпечній позі. Для цього потрібно прикрити руками важливі артерії. Найкраще лягти в позу ембріона, зігнути в ліктях руки, притиснувши їх до корпусу, а долонями прикрити шию. Від прямого попадання це, швидше за все, не врятує, але у випадку осколкового поранення або слабкого рикошету (коли куля на вильоті), захистить сонну артерію і яремну вену.

Крім цього захищені будуть серце, легені, та інші життєво важливі органи.

4. У випадку, якщо ви знаходитесь вдома і під вікнами ведеться стрілянина, найкраще сховатися у ванній кімнаті або коридорі - подалі від вікон, в які можуть залітати випадкові кулі. Ні в якому разі не висувайтеся з вікна і не знімайте те, що відбувається на камеру, снайпер (не важливо чий) може прийняти відблиск об'єктива за снайперський приціл противника і не замислюючись відкрити вогонь на ураження.

5. Коли до вашої квартири увірвалися озброєні люди, не заважайте їхнім діям, а якнайшвидше залиште приміщення і сховайтеся в підвалі будинку, у сусідів або просто в під'їзді. У вашій квартирі може бути обладнана вогнева точка, в цьому випадку шанси отримати кулю або загинути від вибуху зростають у рази.

6. Якщо ваше житло опинилося в зоні затяжних бойових дій, а евакуації чекати не доводиться, можна спробувати покинути її самостійно. Якщо ви зважилися на це, в жодному разі не вдягайте камуфляж та інше військове спорядження - обидві сторони конфлікту можуть прийняти вас за ворога і застрелити не розбираючись, мирний мешканець ви чи ні.

Пересуватися потрібно акуратно, під стінами будинків, при зустрічі з озброєними людьми не тікати і не проявляти агресивності, а виконувати їхні команди. На шляху проходження можуть бути блок-пости. Підходити до них потрібно повільно, тримаючи руки на виду. Не варто намагатися обійти їх "полями" або прослизнути непомітно в темний час доби - вартові можуть стріляти по підозрілих особистостях без попередження.

Одягнутися потрібно в звичайний цивільний одяг, а брати з собою тільки найнеобхідніше: документи, гроші, ліки, невеликий запас продуктів і речей. Потрібно бути морально готовим до того, що з частиною матеріальних цінностей (або навіть з усіма) доведеться розлучитися.

7. У "тривожний чемоданчик" для евакуації потрібно класти тільки найнеобхідніші речі.

Ліки: сильне знеболювальне, жарознижуюче, антибіотики, засоби від харчових отруєнь, йод або спирт, бинт, вата, пластир, засоби від наявних захворювань.

Засоби гігієни: зубна щітка і паста, мило, рушники (краще пресовані одноразові), вологі серветки.

Продукти харчування: все, що можна їсти без приготування, найбільш калорійне і те, що не швидко псується. Це консерви, галети, сухарі, шоколадні батончики або плитки, сухофрукти, очищені горіхи, в'ялене м'ясо та інша подібна продукція на ваш розсуд.

Також потрібно взяти запас води на 1-2 дні, найкраще негазованої мінеральної в ПЕТ-пляшках по 0,5-1 л. Пластиковий одноразовий посуд або алюмінієва миска, кружка, ложка, ніж (бажано не кухонний).

Одяг: кілька комплектів нижньої білизни і шкарпеток, зміна верхнього одягу в залежності від пори року і погоди, дощовик, надійне і зручне взуття на ноги і (якщо дозволяє місце) з собою.

Додаткові засоби: портативний радіоприймач, запасний телефон, батарейки і зовнішній акумулятор (за наявності електроніки), ліхтарик.

Все це потрібно скласти в рюкзак об'ємом близько 30 л. Цей базовий набір для мирного мешканця, який допоможе дістатися до пункту евакуації та комфортно почуватися перші дні у таборі для біженців, або там, де розмістять евакуйованих.

 

 

 

 Велика подяка Наталії Миколаївні Багмут - мамі наших вихованців з групи "Зірочка" та "Колобок"-  за допомогу в участі конкурсі малюнків на асфальті та складанні композиції з квітів.

 

Рекомендації батькам

 

І. Як допомогти дитині успішно адаптуватися у дитячому садку 

 

 Шановні батьки! Ви повинні допомогти дитині адаптуватися до дитячого садка. Розпочніть цю роботу заздалегідь, щоб встигнути все зробити.   Усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається  дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи та з особливостями організації життя в групі. Дайте позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре. Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дошкільного закладу, особливо дотримуйтеся часу вкладання спати і періодів харчування. Навчить дитину елементарних навичок самообслуговування. Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка Потурбуйтеся про нервову систему сина чи доньки – не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка. Тримайте тісний контакт з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти Вашу дитину і по-материнськи дбатимуть про неї.

 

ІІ. Діти вчаться того, що бачать у своєму оточенні

 

1. Якщо дитина оточена критицизмом – вона вчиться звинувачувати.

2.  Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битися.

3.  Якщо над дитиною насміхаються – вона буде нерішучою.

4.  Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.

5.  Якщо дитина оточена терпеливістю – вона вчиться бути терпеливою.

 6.  Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.

7.  Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.

8.  Якщо з дитиною поводяться справедливо – вона вчиться справедливості.

9.  Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.

10.  Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.

11. Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно – вона вчиться знаходити любов в цілому світі.

 

ІІІ. П’ять  основних  правил, якими  варто   керуватися   у   вихованні  дошкільнят (з  досвіду  батьків  і  педагогів)

Менше  сварити    -   більше  хвалити!

Менше  карати      -   більше  любити!

Менше  вимог       -   більше  послідовності!

Менше  скарг        -   більше  життєлюбства!

Менше  погроз      -   більше  радості!

 

ІV. Правила покарання

Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок». За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною. Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.

 

V. Коли не можна карати і сварити

якщо дитина хвора;

якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

якщо дитина їсть;

після сну;

перед сном;

під час гри; 

під час виконання завдання;

одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка)

необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.  

 

VІ. Коли не потрібно хвалити

Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною). Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати. Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день   Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…

 

VІІ. Десять «золотих правил» для батьків

Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. Навчить дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:

*щира любов до батьків,

*приязне ставлення до оточуючих,

*зовнішня привабливість (одяг, манери),

*можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів),

*висока самооцінка,

*достатній запас слів, вміння підтримати розмову.

Пильнуйте, щоб дитина не стала «телиманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

Потрібно навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї, виховують краще за будь-які лекції. Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей. Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують. Нехай вчаться на власних помилках, робити щось краще за інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.   

 

 VІІІ. Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей

Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини – їх слід аналізувати і розуміти. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй, чому в тій чи іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте і не принижуйте.  Її помилки – це насамперед ваші помилки.

У вихованні не ставайте «над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття рішення. 

Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою і вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте і розвивається такою, якою її створив Господь.

Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини.

Любов – акт віддавання: віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.  

 

ІХ. Золоті правила (В.Локсон, англійський педагог)

Якщо дитина не хоче щось робити, то не примушуйте її.

Залишить завдання, повернетеся до нього тоді, коли в дитини появіться відповідний настрій, визріє інтерес.

 Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.

 Частіше хваліть та підбадьорюйте, навіть, якщо не виходить.

Не робіть висновки за кожним разом.

Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.

Не порівнюйте постійно дитину. Діти всі різні, як би це було не так, світ став би не цікавим.

Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте.

Деякі діти повільно опановують знаннями і словами.

Не прагніть переключити дитину на іншу діяльність, навіть, якшо вважаєте, що вона виконує її надто довго, дитина сама знає, коли її треба зупинитися.

 Вашим супутником має бути допитливість дітей, а мірою – ставлення дитини до дорослого.

 

Х. Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

Шановні батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину.

Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчить мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча. Мої почуття ще не дозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день. Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням. Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Того навчить мене, будь ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогати один одному в цьому безмежному світі. Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше  брали мене  на  руки,       пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не            перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки. Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене теж.    

 

ХІ.  Пам’ятка для добрих батьків  

Не чекайте, що ваша дитина буде такою як ви. Або такою, як ви хочете.  Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою. Не думайте, що дитина ваша. Вона – Божа. Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви дали дитині життя – як саме вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому, той - третьому: це незворотній закон вдячності. Не ображайте дитину, щоб в старості не істи гіркого хліба. Бо, що посієш, те й пожнеш. Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо? Ноша життя дана кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легше, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема звички. Не принижуйте дитину! Пам’ятайте: вона – особистість! Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини. Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все. Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли, щоб інші зробили вашій. Любіть свою дитину будь-якою: бездарною, безталанною. Спілкуючись з нею, радійте тому, що дитина – це свято, яке поки що з вами. Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй розуміти, що ви на неї покладаєтесь і впевнені, що вона виконає ваші доручення. Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і розуміючи, що малюк не все зробить до ладу. З повагою ставтесь до дитини і її справ. Виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан решти родини. Знайте, «ключик» до кожної дитини – найважливіша річ у вихованні!  

 

    ХІІ. Заповіді  для  мами  і  тата майбутнього  першокласника

1. Починайте  „забувати”  про  те,  що  ваша  дитина  маленька.  Давайте  її посильну  роботу  вдома,  визначте  коло  її  обов’язків.  Зробіть  це  ніжно, з довірою: „Який  ти  в  нас  уже  великий, ми  навіть  можемо  довірити  тобі  помити  посуд”. Не  робіть  з  дитини  лише  споживача,  нехай  вона  буде  рівноправним  членом  сім’ї  зі  своїми  правами  і  обов’язками.

2. Визначте загальні  інтереси  дитини.  Це  можуть  бути  як  пізнавальні  інтереси (улюблені  мультфільми,  казки, ігри),  так  і  життєві  (обговорення  сімейних  проблем).  Дозвольте  дитині  малювати,  розфарбовувати,   вирізати,  наклеювати,  ліпити, конструювати,  це  допоможе  у  підготовці  її  руки  до  письма  і  в  розвитку  творчих  здібностей.

3 Залучайте дитину  до  економічних  проблем  родини. Поступово  привчайте  порівнювати  ціни,  орієнтуватися  в  сімейному  бюджеті (наприклад,  дайте  гроші  на  хліб  і  на  морозиво,  коментуючи  суму на  той чи  інший  продукт). Привчайте  до  самообслуговування  і  формуйте  трудові  навички  й  любов  до  праці.

4. Не  лайте,  а  тим  більше – не  ображайте  дитину  в  присутності  сторонніх.  Поважайте  почуття  й  думки  дитини.  На  скарги  з  боку  навколишніх,  навіть  учителя  або  вихователя,  відповідайте:  „Спасибі,  ми  обов’язково  поговоримо  на  цю  тему”.

 5. Навчіть  дитину  ділитися  своїми  проблемами.  Обговорюйте  з  ними  конфліктні  ситуації,  що  виникли  з  однолітками  і  дорослими, як  вони  вирішувалися.  Щиро  цікавтеся  її  думкою,  тільки  так  ви  зможете  сформувати  в  неї  правильну  життєву  позицію.

6. Постійно  говоріть з дитиною. Розвиток  мовлення  - запорука  гарного  навчання.  Розпитуйте  її  про  події  дня,  що  було  цікавим,  що  найбільше  сподобалося. При  цьому  слухайте  уважно  її відповіді,  уточнюйте,  ставте  запитання,  щоб  дитина  почувала,  що  це  вам  цікаво. Як  можна  більше  читайте  їй  і  привчайте  переказувати  прочитане.

7. Не  залишайте  без  відповіді  жодне  запитання  дитини.  Тільки  в  такому  випадку   її  пізнавальний  інтерес  ніколи  не  згасне.

8. Намагайтеся  хоч  іноді  дивитися  на  світ  очима  вашої  дитини.  Адже  бачити  світ  очима  іншого  -  основа  для  взаєморозуміння.

9. Не  скупіться  на  похвалу  дитини (навіть  авансом).  Хваліть  словом,  усмішкою,  ласкою  і  ніжністю.  На  скарги  про  те,  що  щось  не  виходить,  запевняйте: „У  тебе  обов’язково  вийде,  спробуймо  разом,  або  спробуй  ще  раз”.  Формуйте  високий  рівень  домагань.  І  самі  вірте,  що  ваша  дитина  може  все,  їй  потрібно  лише  допомогти.

10. Не  будуйте  ваші  взаємини  з  дитиною  на  заборонах.  Погодьтеся,  що  вони  не  завжди  розумні.  Завжди  пояснюйте  дитині  причини  ваших  вимог,  якщо  можливо,  запропонуйте  альтернативу.  Повага  до  дитини  зараз – фундамент  шановливого  ставлення  до  вас  тепер  і  в  майбутньому.  

 

Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.

Пропонуємо декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.

 

"Математичні"

Поради на щодень

На прогулянці

 

На прогулянці звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, як ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад: «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі…) «чотири», «чотири»… Така гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.

 

У кімнаті

 

* Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку, оповідання, віршик, перед тим, як задовольнити її прохання, запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).

 

* Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині взяти участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один в один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них серіаційні ряди, групуючи за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.

 

* Заохочуйте дитину самостійно організувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

 

 

На кухні

Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування моркви, буряка, картоплі, цибулі.

 

·  Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю макарони різні за формою та розміром і запропонуйте розкласти (згрупувати) їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.

 

·  Приготування вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом; скільки було до того, як він почав ліпити, і скільки стало. Обов’язково відзначайте вклад дитини у спільну справу, не скупіться на похвалу.

 

·  Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання. За таким же принципом можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.

 

· З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, кораблик або те, що їй заманеться. При цьому ставте умову – використовувати губки лише певного кольору або розміру. Якщо вдасться, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить. Так у малюка  розвиватиметься вміння класифікувати, лічити, а також креативне мислення.

·  Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місце розташування. Наприклад: «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху; в шухляді; біля чайника; під каструлею; справа від глибокої тарілки.» Це сприяє розвитку вміння орієнтуватися у просторі, закріпленню уявлення про геометричні фігури, а також активізації у мовленні назв посуду.

 

 

В природі

  Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою, які, за словами людей, приносять щастя тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизати на нитку.

·  Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.

· Цікаво буде оголосити конкурс на віднайдення найменшого чи найбільшого камінчика.

·  Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.

·  Пропонуйте шукати камінці певної форми (схожі на трикутник, квадрат, круг) та групувати їх.

· Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.

·  З шишок, каштанів. камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.

·  Залучайте дітей до ігор: «Скільки кроків до дерева?», «Який листочок більший?», «Виклади листочки за зростом».

·  Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування у просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; хто живе на дереві, а хто під ним.

·  Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки (лінійки); викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого (найнижчого) дерева.

 

Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка – цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.

 

 

Тест "Які ви батьки?" 

 

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а інші – не соромляться жалітися на них... Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є?

 

На ці запитання допоможе відповісти цей тест.

 

Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

 

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

- систематично - 3;

- інколи - 1;

- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0;

- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2.

 

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

- у хвилини відвертості - так - 3;

- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих - 4;

- а навіщо мені її таємниці? - 1;

- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2.

 

 

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

- стільки, скільки конче необхідно - 2;

- з ранку до ночі - 4;

- увесь вільний час - 3;

- я не маю часу для спеціального спілкування - 1.

 

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2;

- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;

- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;

- влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4.

 

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1;

- намагаємося провести відпочинок разом - 3;

- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2;

- куди дитина захоче, туди й поїде - 4.

 

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?

- той, хто першим усвідомить свою провину - 3;

- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1;

- певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2;

- завжди я, шкода ж дитини! - 4.

 

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

- так, стараюся виконати усі - 4;

- так, якщо маю кошти і час - 3;

- бажання - так, примхи - ні - 2;

- це діти мають виконувати бажання дорослих - 1.

 

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

- постійно - 2;

- не втручаюсь в життя дитини - 4;

- у разі необхідності - 3;

- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.

 

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

- тільки якщо нема іншого виходу - 3;

- так я і роблю - 2;

- ніколи в світі - 4;

- де захоче, там і житиме - 1.

 

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

- шкуру здеру! - 2;

- поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3;

- то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4;

- в моєму домі гроші не валяються абиде - 1.

 

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді.

 

Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

 

Від 10 до 15 балів -  Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

 

Від 16 до 25 балів - Ви - тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...

 

Від 26 до 34 балів - Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

 

Від 35 до 40 балів - Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...

 

 

Адміністрація дитячого садочку та вихователі групи "Колосок" висловлюють щиру вдячність родині Глоби Елі за посильну допомогу у благоустрою майданчика, а саме виготовлення іграшкового автомобіля. Щиро вдячні!

 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ!

 

1. Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
2. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
3. Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
4. Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами.
5. Надлишок опіки може обмежити творчість.
6. Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
7. Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
8. Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
9. Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
10. Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
11. Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
12. Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись
13. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.
14. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.
15. Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
16. Намагайся не лише запам’ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.
17. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.
18. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
19. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

 

Коротка інструкція для мами щодо виховання батьківського почуття у тата

 

1. Ніколи не беріть на себе всі турботи про дитину. З першого дня намагайтеся залучити тата до догляду за дитиною та до виховання. Радьтеся з татом щодо важливих для вас питань стосовно дитини.
2. Не критикуйте татові педагогічні ідеї, особливо за присутності сторонніх чи дитини. Навпаки, намагайтеся підтримувати його та хвалити.
3. Делікатно допоможіть татові, якщо в нього виникають труднощі у спілкуванні з дитиною.
4. У ваших сімейних планах обов’язково повинні бути «татові» дні, коли тато присвячує свій час малюкові.
5. Формуйте у дитини поважне ставлення до батька та намагайтеся робити так, щоб відносини дитини з татом були гармонійними, навіть якщо ви не живете однією родиною.
6. Не дозволяйте собі критичних зауважень на адресу тата за присутності дитини.
7. Помічено, що тати більше спілкуються зі своїми дітьми у громадських місцях, тому не забувайте періодично купувати татові й дитині квитки у цирк або ляльковий театр, посилати їх разом у магазин за покупками.
8. Хваліть тата, коли він проявляє ініціативу і хоче побути з дитиною.

 

Звернення до тат!

 

1.Ніколи не сумнівайтеся в тому, що ви потрібні своїй дитині анітрохи не менше, ніж мама.
2. Хочете, щоб ваш син виріс сильним, мужнім, упевненим у собі чоловіком – не забувайте приділяти йому увагу, разом займайтеся спортом, навчайте його всього, що вмієте самі.
3. Не забувайте, що дитина дивиться на вас і копіює вашу поведінку, тому ваші шкідливі звички завтра можуть стати шкідливими звичками вашої дитини.
4. Пам’ятайте про те, що дитина дуже потребує тілесного контакту з батьком, особливо у молодшому віці. Не розцінюйте свої прояви ніжності як щось погане, бо це може негативно вплинути на дитину.

 

Загальні батьківські збори

 

               Зміст
Термін виконання
Відповідальні
Примітка
І.
1. Завдання ДНЗ  на 2013/2014 н. р.
2. Особливості адаптації дітей до дитячого садка   
 
3. Телебачення і здоров’я дошкільнят
 
4. Звіт голови батьківського 
комітету про виконану
роботу в 2012/2013 н. р.
5. Вибори батьківського 
комітету на 2013/2014 н.р.
6. Різне
19.09.2013
 
В.о.завідувача І.В.Бородіна
Практичний психолог С.О.Дем΄яненко
Старша медична сестра В.П.Павлій
Голова батьк. комітету
 
Голова зборів
 
 
 

 

 

 

 

Досліди з водою і повітрям    

 

  - Дослід „Бульбашки". Опустити один кінець трубочки у воду, а через інший кінець видувати повітря. Діти мають пояснити, що відбувається, чому?

 

  - Дослід „Тоне , чи ні". Запропонувати дітям кинути у воду камінець, потім мочалку. Пояснити, що сталося, чому?      

                             

        - Дослід „Хризантема". Зробити з паперу трубочки.Один кінець розрізати на тоненькі           смужки. Занурити у воду розрізаний кінець трубочки. Що відбувається зі смужками під              водою? На що вони схожі? Чому вони спливають? Витягнути трубочки з води. Що відбулося, чому?

 

      - Дослід „Вода, що не виливається". Набрати повну коробочку води, згори покласти          аркуш паперу, перевернути коробочку догори дном. Що сталося? Чому?  (Пояснення: повітря тисне на папір і притискає його до коробочки).

 

   - Дослід „Як швидше вилити воду із пляшки". Наповнити водою по дві пляшки.                   Спробувати вилити воду з пляшок. Одну з них тримати нерухомо шийкою донизу, а другу        можна нахиляти, трясти, обертати. З якої пляшки вода виллється швидше? (Пояснення: вода з пляшки, що рухається виливається швидше тому, що її місце займає повітря, що надходить ззовні).

 

 

АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 

        Дошкільне дитинство – великий і відповідальний період психологічного розвитку дитини – це вік початкового, фактичного становлення особистості. Порушення будь-якої ланки механізму психологічної структури розвитку дитини може суттєво вплинути на її подальший розвиток. Дошкільні заклади першими відкривають перед дитиною світ соціально-суспільного життя. Дитячий садок (разом з родиною) бере на себе функції виховання та формування особистості. Початок відвідування дитиною дошкільного закладу – дуже напружений період, який вимагає від неї перебудови всіх уявлень і стосунків з оточуючими людьми, включення її в нову соціальну ситуацію. Одні діти легко налагоджують контакти з дітьми і дорослими, пристосовуються до нових умов, режиму; процес адаптації у них проходить легко й безболізно. У інших зміна соціальних стосунків, умов існування викликають значні труднощі, дитина стає неспокійною, примхливою, замкнутою тощо. Порушується емоційна рівновага, травмується психіка.        

 

       Під час адаптації дитини до дошкільного закладу велике значення у забезпечені психологічного комфорту має особистісно зорієнтований підхід, який передбачає визначення єдиних вимог виховання в родині і в дитячому садку. Важливо з’ясувати стиль виховання в родині, вимоги батьків до дитини, режим дня дитини вдома, настрій протягом дня, загальний стиль поведінки тощо.         

 

      Щоб процес пристосування дитини до нових умов пройшов максимально безболізно, необхідно підготувати її до цього. За кілька тижнів до того, як дитина почне відвідувати дитячий садок, доцільно змінити час перебування з нею батьків, спробувати наблизити режим дитини вдома до режиму дитячого закладу, який вона має відвідувати. Не слід з першого дня залишати дитину у дитячому садку до вечора, тривалість перебування її в новому колективі має становити півтори – дві з половиною години на день і поступово збільшуватися. Краще в перші дні приводити дитину лише на прогулянки, оскільки така ситуація звична для неї, їй легше зорієнтуватися в ній, познайомитися із дітьми та вихователями.          

 

      Але слід пам’ятати про таку особливість дітей, яку можна назвати «зараженням емоціями»: почне плакати одна дитина, її «підтримає» інша; дитина яка щойно почала відвідувати дошкільний заклад, може стати свідком плачу і негативних емоцій інших дітей під час прощання з батьками. Немає сенсу говорити про те, як така ситуація вплине на її настрій. Тому бажано приводити дитину до дитячого садка в другій половині дня, на вечірню прогулянку. Тоді можна звернути її увагу на те, як батьки приходять по дітей, як вони радісно зустрічаються, як діти прощаються одне з одним, домовляються про завтрашню прогулянку. Такий позитивний досвід значно полегшує процес адаптації. Буває що дитина не плаче, але і не грає: вона пригнічена. Такий стан повинен турбувати не менше, ніж плач або вередування. Час перебування дітей у групі до мінімуму, а домашні умови перебування наблизити до режиму дитячого садка, організувати вправи на самостійність, щоб дитина навчилась сама обслуговувати себе.  Батьки можуть пройти в групову кімнату разом з дитиною. Підтримка, турбота, впевненість у тому, що мама поруч, допомагає дитині освоїтися в новій обстановці, установити стосунки з виховатилем, з дітьми. Мати може разом з дитиною розглянути іграшки, предмети побуту, спальню, погратися з дітьми. Присутність близької людини дає дитині можливість спокійніше орієнтуватися в нових умовах. Важливу роль у звиканні до нових умов відіграє інтимізація предметів, можливість принести із собою свої іграшки. Завдяки цьому в дитини підтримується фон упевненості; улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від прощання.               

 

    Вихователі, батьки повинні поводитися таким чином, щоб дитина відчула, що її люблять, пілкуються про неї, сприймають такою, якою вона є. 

 

  

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПРАВИЛ ДЛЯ БАТЬКІВ, ДОТРИМАННЯ ЯКИХ ДОПОМОЖЕ КРАЩЕ АДАПТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДОШКІЛЬНОЇ УСТАНОВИ

 

   До вступу дитини в садочок рекомендується неодноразові короткочасні екскурсії до групи та знайомство з педагогами. Краще, якщо ці відвідування будуть відбуватися у вечірній час. Це допоможе зняти емоційну напругу та встановити контакт з педагогом як батькам, так і дітям.

 

 

     Необхідно розповісти педагогам про індивідуальні особливості дитини: його темперамент, характер, звички, улюблене заняття, переваги в їжі і т.д. Також слід повідомити про те, як, яким чином батьки реагують на неадекватну або небажану поведінку дитини. Наприклад, коли він капризує, сердиться або пустує.

 

 

    Педагоги повинні бути ознайомлені з особливостями режиму дня малюка в сім'ї, коли і як він засинає, просинається, як відбувається годування, чи супроводжується воно особливим ритуалом, як організовується неспання дитини?

 

 

    Для педагога буде цікавою інформація про сформовані або несформовані культурно-гігієнічні навички (чи вміє дитина самостійно та акуратно їсти, одягатися, роздягатися, користуватися носовою хустинкою, горщиком і т.д.).

 

 

     Слід розповісти вихователеві й про те, як формувався досвід спілкування дитини з дорослими та однолітками, яке коло її спілкування (чи вміє бути доброзичливим, чи грається разом або поряд з іншими дітьми, чи знає та використовує необхідні правила для встановлення та підтримки контакту з дорослими, так і з дітьми).

  

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯКІ ЗБИРАЮТЬСЯ ВЕСТИ ДИТИНУ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА

 

 

 

Заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями життя в групі.

Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть,що в дитячому садку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.

Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка,особливо додержуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.

Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.

Повідомте вихователя про звички та вподобання вашого малюка, про особливості його здоров’я та поведінки.

Потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки. У перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день у дитсадку.

 

 

 

 

 

1. Передусім, слід організувати життя дитини в сім'ї' відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите дитині процес звикання до садка.
2. Добре, коли зацікавите дитину ще до відвідування нею дитячого садка, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок із дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя у садочку.
3. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу «Ну, якщо не сподобається - не будеш ходити у дитячий садок» дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку — витримати характер і не піддаватися на провокацію.
4. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем. Поговоріть із дитиною так, щоб вона зрозуміла, що вже підросла і ходитиме до садка, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними.
5. Спочатку, перший тиждень-два, не залишайте дитину в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім не просто звикнути до суспільних вимог. Допоможіть їй.
6. Налагодьте ефективний зворотній зв'язок із вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають дитину вдома.
7. Покладіть у кишеню малюка щось зі звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати).
8. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися й роздягатися, охайно складати свій одяг, їсти, тримаючи ложку).
9. Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання; перетворювати таку «процедуру» на цікаву гру - це шлях до самостійності дитини.
10. Дуже важливо навчити дитину гратися, адже такий природний для неї тип діяльності дає можливість відволіктися від думки про батьків і формує в неї «ділову форму спілкування» з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки та способи дії з нею (з чашки напувати ляльку чи ведмедика, у ліжечку лялька спатиме).
11. Не можна залякувати дитину садком  - це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого середовища.
12. Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них.
13. Необхідно розширювати коло близьких людей, які приводять дитину в дитячий садок: не лише мама, але й тато, сестра, дідусь, - це значно полегшить прощання.
14. Зачекайте з прийомом їжі вранці: дорога до дитячого садка, зарядка та ігри викличуть у дитини апетит і допоможуть уникнути примх із приводу вживання їжі в дитсадку.
15. Надавайте значну увагу розвитку мовлення, адже дитина зможе висловити власні бажання, повідомити про свої потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідати на запитання простим «так» чи «ні».
16. Щоб не сформувати у дитини поняття, що дитсадок є своєрідним покаранням для неї, бажано уникати:
• розповіді в присутності дитини про недоліки дитячого садка, без акценту на приємних моментах;
 • спроби навіяти ще маленькій дитині, що ходити до дитсадка - обов'язок неприємний, але вона повинна, оскільки й дорослі ходять на роботу;
 • обіцянки забрати додому раніше - як нагороди за добру поведінку (а чому б не забрати раніше тому, що хочеться побути разом із дитиною, якщо випала така нагода).
17. Прагніть оформити дитину в дошкільний заклад хоча б за два тижні до виходу матері на роботу, щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини в дитячому садку.

 

 

 

Для того, щоб процес адаптації не затягувався, необхідні такі умови:

- підтримувати позитивну установку, бажання йти в садок;

- прислухатись до порад педагогів, якщо дитина відчуває між батьками та вихователем повне розуміння - вона швидше звикає;

- в перші дні рекомендоване короткочасне перебування в групі - 1-2 години;

- наблизити домашній режим до садкового;

- провести всі профілактичні заходи, рекомендовані лікарем;

- утримуватись від шумних масових вистав, щоб зменшити емоційне навантаження;

- навчати навичкам самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Правильна поведінка рідних в період адаптації:

- говорити дитині, що вона вже доросла,

- не залишати надовго, на цілий день в групі,

- погуляти після відвідування на майданчику садка,

- давати із собою улюблені іграшки,

- повідомляти вихователя про особливі звички дитини,

- довіряти працівникам установи,

- придумати ритуал "прощання" і обіграти вдома,

- зустрічати дитину з посмішкою,

- розповідати дитині якомога більше доброго про садок,

- підтримувати самостійність дитини вдома.

Чого не потрібно робити:

 

- негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,

- наказувати вдома дитину за капризи в садку,

- виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,

- забороняти контакти з іншими дітьми,

- залякувати дитину дитячим садком.

Ознаки позитивної адаптації дитини в садку

 гарний апетит,

спокійний сон,

адекватна реакція на діяльність з вихователем,

бажання спілкуватись з дітьми,йти в групу,

нормальний емоційний стан.

 

 

НІКОЛИ НЕ ГОВОРІТЬ ДИТИНІ:

 

  якщо вона погано поводитиметься, відведете її до дитячого садка;

  що не заберете її додому, і вона сидітиме там уночі;

  про проблеми дитячого садка;

  що вередливий малюк, якого раптом зустріли, погано поводиться й мама відправить його        до дитячого садка;

  про сусіда, який уже відвідує дитячий садок, нехай малюк відчує унікальність ситуації.

 

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
 
1. РЕЖИМ ДНЯ
 
 Передусім, слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел. Бережіть нервову систему дитини, зменшіть час перегляду телепередач.
 
2. ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ
 
 Добре, коли зацікавите сина або доньку дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок з дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей; розкажіть про їхнє життя у яслах. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу "Ну якщо не сподобається, то не будеш ходити у дитячий садок" дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку витримати характер та не піддатися на провокацію. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем, поговоріть із ним так, щоб він зрозумів, що вже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними
 
3. НАВИЧКИ САМООБСЛУГОВУВАННЯ
 
 Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися та роздягатися, охайно складати свій одяг, самообслуговування їсти, тримаючи ложку). Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання, перетворюючи цю "процедуру" на цікаву гру – це шлях до самостійності дитини, розвиток мілкої моторики та мозку дитини.
 
4. НАВИЧКИ СПІЛКУВАННЯ
 
 Дуже важливо навчити маля гратися, адже такий природний для дитини тип діяльності дає можливість відволіктись від думки про батьків та формує в неї "ділову форму спілкування" з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки напувати ляльку, ведмедика, у ліжечку лялька спатиме). Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них. Налагодьте ефективний зворотний зв'язок з вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають малюка вдома (Марина, Маринка, Маринонька — відчуваєте різницю?!)
 
5. ПОСТУПОВІСТЬ
 
 Спочатку, перші 2 тижня не залишайте малюка в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім непросто звикнути до суспільних вимог та суворих правил. Допоможіть їй. Покладіть у кишеню малюку щось із звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати і якій можна поскаржитися на кривдника). Не можна залякувати дитину садком – це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Цікавтесь, як пройшов день у дитячому садочку, що нового та цікавого було.
 
 
Хочемо Вас заздалегідь попередити, як буде протікати період входження дитини в колектив, і взагалі в дитячий сад. Не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другий, а не на перший) дитина буде сильно плакати. Вона уже зрозуміла, що його мама (тато, бабуся, дідусь ...) збираються залишити його тут на довгих кілька годин. Адже в перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і вона, тітка-вихователь (деякі малюки називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що вона залишилася без батьків. Ваша задача в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як він це зрозуміє. Так що краще за все не йти з саду, а бути десь по близькості. І за першим покликом вихователів забрати дитину додому. А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім один. Але повірте, дуже мало дітей протягом усього дня плачуть так само, як у перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого садка, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти – це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере його звідси. Як правило, як тільки мама залишає дитину в групі, увага дитини швидко переключається на щось цікаве і захоплююче, наприклад, на нову гру, або яскраву іграшку.
 
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ПЛАЧЕ ПРИ РОЗСТАВАННІ З БАТЬКАМИ?
 
- Розповідайте дитині, що цікавого чекає його в дитячому саду (зустріч із друзями, цікава книга, нові пісні й танці, гарні іграшки)
 - Будьте спокійні, не проявляйте перед дитиною свого занепокоєння
 - Дайте дитині із собою улюблену іграшку або якийсь предмет із дому (можна покласти в кишеню куртки будь-який "секрет" – навіть звичайний великий ґудзик)
 - Придумайте та відрепетируйте- кілька різних способів прощання (погладжування по спинці, повітряний поцілунок, "секретне слово"
 -Будьте уважні до дитини, коли забираєте його з дитячого саду (розпитайте, чим він займався, похваліть його малюнок або виріб)
 - Демонструйте дитині свою любов і турботу (скажіть, що весь день думали про нього, планували спільні заняття на вечір)
                                                         Головне - будьте терплячі!
 
ГАРНОГО НАСТРОЮ ВАМ ТА ВАШІЙ ДИТИНІ!

 

 

 

Колектив ДНЗ "Веселка" висловлює щиру подяку батькам вихованців ІІ молодшої групи "Ромашка", а також Катієву Р.М. і Багмуту О.М. за допомогу в придбанні та встановленні нової сантехніки.

 

 

20.02.2013 року в ДНЗ "Веселка" відбувся районний семінар-практикум в якому активну участь взяли батьки середніх груп "Вишеньки" та "Зайчик", а саме: Мізіни Віктор Миколайович та Наталія Павлівна, Чернуха Ірина Сергіївна, Жорник Світлана Василівна, Чурило Олексій Ярославович, Жидізняк Олена Юріївна, Карабут Тетяна Володимирівна, Гордієнко Оксана Вікторівна та Станіслав Павлович. Колектив дитячого садочку висловлює батькам своїх вихованців щиру подяку за розуміння важливості ролі батьків у фізичному вихованні та всебічному розвитку дітей!

 

 

 

 

 

 

 

Правила, яких потрібно дотримуватися батькам під час спілкування з дітьми  

 

  1.  Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей , які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитини. Навіть, якщо ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.
  2.  Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо ваш малюк надто активний і постійно рухається.
  3.  Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.
  4.  Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо.
  5.  Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.
  6.  Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.
  7.  Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді. Перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
  8.  Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.
  9.  Чітко називайте нові предмети та їхні ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.
  10.  Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – і в опануванні письма.

 

 

Загальні батьківські збори від 22.01.2013 р.

 

Порядок денний

 

              Зміст

Термін виконання

Відповідальні

Примітка

ІІ.

«Малятко – здоров’ятко»

1. Відповідальність за власне здоров’я формуємо разом з родиною.

2. Форми фізкультурно– оздоровчої роботи у дитячому садку (перегляд відеозапису)

3. Своєрідність статевого виховання дітей – запорука здоров’я

 

4. Музикотерапія у роботі з дошкільниками

 

5 Нетрадиційні методи оздоровлення дитячого організму.

 

6 Практичні вправи з дітьми

«Ми здоров’чки»

-  Використання нетрадиційного фізичного обладнання для профілактики плоскостопості у дітей (середня група «Вишеньки»

-  Збереження психічного здоровя шляхом використання ритмічних вправ (старша група «Колобок»

-  Використання музикотерапії для зміцнення здоровя дітей (старші групи)

 

7. Різне

22.01.2013

 

 

В.о.завідувача І.В Бородіна

 

Вихователь-методист Т.Г.Зюбан,

 

Практичний психолог С.О.Дем’яненко

 

Музичний керівник С.В.Дудка

 

Старша медична сестра В.П. Павлій

 

Вихователі

В.П.Кобзар, І.В.Кривенець, Л.І.Білостоцька